Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні проблеми мініінвазивної хірургії»

16-17 листопада 2017 року відбулася науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми мініінвазивної хірургії»  (організатор – Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами).

Всього в  конференції взяло участь 225  учасників та гостей, в т.ч. 4 член-кор. НАМН України, 28  докторів медичних наук і 50 кандидатів медичних наук.

Серед учасників були представники закладів охорони здоров’я, наукових установ м. Києва та 15 регіонів України, а саме: Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Івано-Франківської,  Київської, Миколаївської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської, Черкаської, Чернігівської, Чернівецької.

На трьох пленарних засіданнях та двох секційних було заслухано 38 усних доповідей.

Матеріали конференції опубліковані в науковому журналі «Клінічна та профілактична медицина» – 2017, №3.


Резолюція

Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми мініінвазивної хірургії»

16-17 листопада 2017 р., м. Київ

Сучасні хірургічні технології досягли значних успіхів у своєму розвитку. Вони стали мініінвазивними, кровозберігаючими та органозберігаючими. Мініінвазивні методики хірургічного лікування забезпечують малу травматичність операційних втручань та, в більшості випадків, значно вищу прецизійність втручань. Це, в свою чергу, зумовлює зменшення кількості інтра- та післяопераційних ускладнень, мінімальні больові відчуття в післяопераційному періоді, значне скорочення термінів стаціонарного та амбулаторного лікування, тимчасової втрати працездатності, дозволяє більш широко впроваджувати стаціонарзамісні технології.

Актуальною проблемою сучасної хірургії є оптимізація діагностики і лікування передракових змін шлунково-кишкового тракту. Істотно підвищити ефективність діагностики і лікування передракових змін слизової оболонки стравоходу, шлунка, неоплазій кишечнику дозволило впровадження в клініку сучасного високотехнологічного малоінвазивного методу – внутрішньопросвітної ендовідеохірургії. Втім, сьогодні в світі немає одностайної думки з приводу оптимальних алгоритмів скринінгу, діагностики, малоінвазивного лікування передракових захворювань травного каналу, недостатньо вивчена ефективність новітніх ендоскопічних методів та їх можливе місце в загальному алгоритмі скринінгу та лікування.

Яскравим прикладом сучасних високотехнологічних втручань є ендовідеохірургія. ендовідеохірургічні технології широко використовуються в абдомінальній і торакальній хірургії, гінекології, урології. Проте серед хірургів відсутня єдина думка щодо показів і протипоказів до використання ендовідеохірургічних операцій при різних захворюваннях. Є лише поодинокі публікації результатів наукових досліджень, які стосуються порівняльної об’єктивної оцінки різних параметрів ефективності малоінвазивних технологій, чітко не  визначені переваги і недоліки цих методів у порівнянні з традиційними відкритими операціями. Тому розробка і впровадження інноваційних технологій мініінвазивних ендовідеохірургічних втручань, удосконалення методів ендоскопічної і морфологічної діагностики та вивчення їх ефективності є актуальним і практично значущим.

Мініінвазивні високотехнологічні методики зайняли чільне місце в арсеналі судинних хірургів. Подальше розширення показань до мініінвазивних втручань, поява нових матеріалів та технологій, активне впровадження гібридних технологій дозволить значно підвищити можливості надання допомоги пацієнтам, значно покращити безпосередні та віддалені результати лікування пацієнтів з патологією магістральних судин.

В межах конференції «Актуальні проблеми мініінвазивної хірургії»  проведено 5 пленарних засідань, на яких були обговорені проблемні питання відеоендоскопічної та морфологічної діагностики і мініінвазивного лікування передракових захворювань травного каналу, лапароскопічної та баріатричної хірургії, діагностики та хірургічного лікування патології сечовидільної та чоловічої репродуктивної систем, подальшого впровадження лапароскопічних та гістероскопічних технологій в гінекологічній практиці і репродуктивній медицині, актуальні проблеми судинної та серцево-судинної хірургії, а також сучасні аспекти організації надання висококваліфікованої та якісної медичної допомоги населенню України на різних її рівнях з використанням новітніх технологій та урахуванням викликів сьогодення.

Учасники Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми мініінвазивної хірургії» вважають за доцільне:  

  1. Звернутись до Міністерства охорони здоров’я України з пропозицією:

передбачити у клінічних протоколах та стандартах надання медичної допомоги населенню України можливості використання новітніх високотехнологічних методик діагностики та хірургічного лікування.

  1. Звернутись до керівників наукових установ та вищих медичних навчальних закладів з пропозиціями:
  • приділити особливу увагу розробці та активному впровадженню стаціонар-замінних технологій, які є менш затратним порівняно з стаціонарним лікуванням, що дозволить підвищити якість та наблизити спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу до пацієнтів.
  • продовжити роботу із удосконалення малоінвазивних методів хірургічного лікування та впровадження їх в клінічну практику установ;
  • активно використовувати при розробці та вдосконаленні існуючих алгоритмів і протоколів лікування пацієнтів новітні стаціонар-замінні технології, а також сприяти їх удосконаленню та адаптації до умов системи охорони здоров’я України;
  • розробити та впровадити програму скринінгу передракових захворювань і раку прямої кишки, а також критерії якості ендоскопічних гастроінтестинальних втручань на національному рівні;
  • розробити алгоритм диференційноїдіагностики різних типів зубчастих утворень слизової оболонки товстої кишки, що є важливим етапом у подальшому вивченні їх біологічнихі молекулярно-генетичних особливостей для розуміння патогенезу колоректального раку;
  1. Рекомендувати регіональним органам управління охороною здоров’я та керівникам закладів охорони здоровя:
  • рекомендувати використання шкали інтенсивності хронічного тазового болю та трансвагінального ультразвукового дослідження вен малого тазу в якості скринінгових методів діагностики синдрому тазового повнокрів’я, з подальшою консультацією гінеколога та ультразвуковим дослідженням органів малого тазу;
  • рекомендувати широке використання рентгенендоваскулярних та гібридних втручань на артеріях нижніх кінцівок, а також застосування одномоментної двоповерхової реваскуляризації стено-оклюзивного ураження артеріального русла нижніх кінцівок, що дозволяє розширити покази до реваскуляризації артерій (особливо у хворих на цукровий діабет) та достовірно покращити результати лікування у вигляді регресії ішемії, збільшенні дистанції безбольової ходи та збереження кінцівки;
  • рекомендувати в практику гінекологічних відділень та стаціонарів, а також жіночих консультацій, запропоновану модель організації гінекологічної допомоги з приводу міоми матки, що дозволить оптимізувати та покращити результати лікування на кожному етапі – від моменту звернення до повної реабілітації;
  • рекомендувати до включення в стандарти надання медичної допомоги хворим на доброякісну гіперплазію передміхурової залози комбінованого методу оперативного лікування шляхом поєднання лазерної вапоризації апаратом «DornierMedilasUrobeam» 940nm та монополярної трансуретральної резекції простати, в тому числі у пацієнтів, які отримують антикоагуляційну терапію з приводу супутніх захворювань;
  • сприяти подальшому впровадженню малоінвазивних хірургічних технологій в щоденну практику хірургічних, гінекологічних, урологічних, проктологічних, онкологічних стаціонарів;
  • активно впроваджувати в закладах охорони здоров’я стаціонар-замінні технології лікування пацієнтів, новітні малоінвазивні методи оперативних втручань та сучасні діагностичні алгоритми;
  • включити до локальних протоколів з лікування пацієнтів з виразковими гастро-дуоденальними кровотечами методи ендоскопічного гемостазу, які є економічно більш вигідними у порівнянні із оперативним втручанням;
  • з метою підвищення ефективності первинної та вторинної профілактики колоректального раку в роботу ендоскопічних кабінетів та відділень впровадити рекомендації адаптованих клінічних настанов з якості ендоскопічних гастроінтестинальних втручань;
  • впровадити використання шкали інтенсивності хронічного тазового болю та трансвагінального ультразвукового дослідження вен малого тазу в якості скринінгових методів діагностики синдрому тазового повнокрів’я, з подальшою консультацією гінеколога та ультразвуковим дослідженням органів малого тазу;
  • у пацієнтів із стено-оклюзивними ураженнями артеріального русла нижніх кінцівок, в тому числі хворих на цукровий діабет, впровадити застосування рентгенендоваскулярних та гібридних оперативних втручань на артеріях нижніх кінцівок;
  • впроваджувати в практику гінекологічних відділень та стаціонарів, а також жіночих консультацій, запропоновану модель організації гінекологічної допомоги з приводу міоми матки, що дозволить оптимізувати та покращити результати лікування на кожному етапі – від моменту звернення до повної реабілітації;
  • впровадити комбінований метод оперативного лікування хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози шляхом поєднання лазерної вапоризації апаратом «DornierMedilasUrobeam» 940nm та монополярної трансуретральної резекції простати, в тому числі у пацієнтів, які отримують антикоагуляційну терапію з приводу супутніх захворювань;