Всеукраїнська науково-практична конференція Артеріальні гіпертензії: терапевтичні, неврологічні та медико-соціальні аспекти профілактики і лікування

Матеріали конференції опубліковані в науковому журналі

«Клінічна та профілактична медицина» (електронне видання): 2017, № 2.

Адреса веб-сайту журналу:

www.cp-medical.com

 

РЕЗОЛЮЦІЯ

 

  Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю

«Артеріальні гіпертензії: терапевтичні, неврологічні  та медико-соціальні аспекти профілактики і лікування»

 27 квітня  2017 року, м. Київ

Всеукраїнська науково-практична конференція присвячена питанням профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні і розглянула наступні проблемні питання: артеріальна гіпертензія, як основний фактор ризику ускладнень серцево-судинних захворювань, артеріальна гіпертензія у поєднанні  з іншими хворобами, прихильність до терапії артеріальної гіпертензії, патогенетичні аспекти неврологічних ускладнень артеріальної гіпертензії, соціальні аспекти  артеріальної гіпертензії, удосконалення уніфікованого клінічного  протоколу медичної допомоги при артеріальній гіпертензії,  артеріальна гіпертензія і цукровий діабет,  рефрактерна артеріальна гіпертензія та її лікування, результати виконання наукових досліджень з профілактики і лікування артеріальної гіпертензії та її ускладнень в ДНУ «НПЦПКМ» ДУС і  провідних наукових центрах України.

Учасники конференції, обговорюючи зазначені вище питання, відзначили наступне:

В Україні триває процес впровадження іноваційних технологій і заходів для підвищення якості надання медичної допомоги хворим на АГ.  Ефективність  лікування кожного конкретного пацієнта і досягнення успіхів у контролю АГ серед населення країни в цілому значною мірою залежить від узгодженості дій лікарів первинної ланки та лікарів, які надають вторинну медичну допомогу, що забезпечує єдиний діагностичний і лікувальний підхід. Такий підхід   регламентовано Наказом Міністерства охорони здоров’я України N 384 від 24.05.2012 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при артеріальній гіпертензії». Важливе значення має  розробка в закладах охорони здоров’я локальних протоколів медичної допомоги (клінічних маршрутів пацієнтів) на основі Уніфікованого клінічного протоколу первинної, екстреної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги “Артеріальна гіпертензія”, відповідно до Уніфікованої методики з розробки клінічних настанов, медичних стандартів, уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги, локальних протоколів медичної допомоги (ЛПМД, клінічних маршрутів пацієнтів) на засадах доказової медицини.  Досвід  Державної наукової установи  «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами щодо  впровадження ЛПМД хворим на АГ засвідчив підвищення ефективності медичної допомоги цій категорії пацієнтів. Розроблені методичні підходи щодо залучення лікарів і молодших спеціалістів з медичною освітою до вирішення цієї проблеми. Пацієнти з АГ позитивно оцінили запровадження інформаційного блоку «Довідник пацієнта»  на веб-сайті установи.

На засіданнях підкреслено, що упродовж останнього десятиліття інтенсивно створюються та удосконалюються нові інноваційні технології  лікування артеріальної гіпертензії, зокрема, з’являються нові комбіновані форми гіпотензивних препаратів, оптимізується  лікування  резистентної АГ, удосконалюються підходи щодо лікування АГ пацієнтів з коморбідними станами тощо.

Особливу увагу приділено попередженню серцево-судинних та судинно-мозкових  ускладненнь артеріальної гіпертензії, чому безперечно   сприятиме, нещодавно прийняте, рішення Уряду України про реімбурсацію вартості гіпотензивних препаратів.

 Учасники конференції, обговорюючи зазначені вище питання, відзначили:

– зростання показника виявлення хворих з артеріальною гіпертензією;

– тенденції до зменшення  показників захворюваності населення на мозковий інсульт та смертності від судинних уражень мозку;

– покращення  ситуації щодо контролю артеріальної гіпертензії серед населення;

– покращення якості лікування артеріальної гіпертензії.

Водночас залишається ряд невирішених питань:

– недостатньо ефективною є  пропаганда здорового способу життя та значення факторів ризику на державному рівні. Рідко залучаються до участі у заходах з профілактики  АГ представники органів влади, освіти, промислового комплексу, тощо;

– медичними працівниками первинних структур охорони здоров’я не завжди проводиться оцінка серцево-судинного ризику та корекція факторів ризику у хворих на артеріальну гіпертензію, недостатньо призначається немедикаментозне лікування;

– недостатнім є медикаментозне забезпечення антигіпертензивними та ліпідзнижувальними  засобами;

 

Учасники конференції вважають за доцільне:

Рекомендувати органам управління охороною здоров`я  та закладам охорони здоровя в регіонах:

  1.  Залучати до участі у заходах  з профілактики і лікування АГ представників виконавчих органів влади, освіти, промислового комплексу, тощо.
  2. Удосконалювати роботу по введенню в стандарти діагностики і лікування артеріальної гіпертензії оцінки серцево-судинного ризику та акцентувати увагу лікарів при лікуванні хворих на артеріальну гіпертензію не тільки на рівень артеріального тиску, а також на варіабельність АТ, корекцію факторів ризику та інших серцево-судинних порушень.
  3. Ширше впроваджувати немедикаментозні методи лікування артеріальної гіпертензії.
  4. Забезпечити моніторинг епідеміологічної ситуації щодо артеріальної гіпертензії та факторів ризику її виникнення.
  5. Проводити експертну оцінку ефективності лікування, моніторингу основних ускладнень АГ та втрат, пов’язаних з артеріальною гіпертензією.
  6. Формувати позитивну мотивацію у населення щодо необхідності профілактики і лікування артеріальної гіпертензії. Сприяти створенню на регіональному рівні  інформаційного простору  щодо здорового способу життя та профілактики серцево-судинних захворювань.
  7. Активно залучати медичних сестер, фельдшерів та працівників аптек до пропаганди серед населення медико-санітарних знань щодо виявлення, лікування та профілактики АГ.
  8. Сприяти поєднанню зусиль організаторів охорони здоров’я, кардіологів, невропатологів, терапевтів і сімейних лікарів у розв‘язанні проблем артеріальної гіпертензії та профілактики її ускладнень.

 

Рекомендувати науковим установам та навчальним закладам:

  1. Оптимізувати міжнародну співпрацю в ділянці вивчення факторів ризику гіпертонії та судинних розладів, розробку навчальних програм, сприяти   внесенню  змін до навчальних планів підготовки лікарів на медичних факультетах вищих навчальних закладів.
  2. Забезпечити науковий  супровід  впровадження інноваційних технологій та програм профілактики та лікування артеріальної гіпертензії в амбулаторно-поліклінічній практиці.
  3. Продовжити роботу з  удосконалення  надання медичної допомоги хворим на АГ у відповідності до Уніфікованого клінічного протоколу первинної, екстреної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги.
  4. Сприяти розробці етапної медичної реабілітації хворих з артеріальною гіпертензією, удосконаленню  лікування і реабілітації хворих з ускладненнями АГ, зокрема,  з цереброваскулярною патологією та після гострого інфаркту міокарда, операцій реваскуляризації тощо.
  5.  Удосконалювати програми підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації медичних працівників  закладів охорони здоров’я з питань профілактики та лікування артеріальної гіпертензії.