Резолюція Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Екстрена медична допомога: організаційно-методичні та клінічні аспекти. Досвід, проблеми та перспективи розвитку»

16 – 17 травня 2013 року, м. Київ 

Сучасний етап розвитку систем охорони громадського здоров’я в більшості країн світу характеризується зростанням уваги до питань надання екстреної медичної допомоги. Проблеми забезпечення її якості, доступності, та ефективності, у відповідності до ухвалених міжнародних медичних стандартів, що засновані на принципах доказової медицини з використанням інноваційних медичних технологій, в Україні залишається невирішеною.

Упродовж останніх 20 років обговорюється питання про реформування існуючої системи швидкої медичної допомоги та створення єдиної дієвої системи надання екстреної медичної допомоги. Формується нові нормативно-правові акти, які викликають багато протиріч, що вимагає широкого обговорення та ретельного аналізу на рівні науковців, організаторів та практичних лікарів.

Залишається актуальною також проблема значної смертності на догоспітальному етапі та невідповідність якості надання екстреної медичної допомоги стандартам доказової медицини.

Вимогою часу є питання удосконалення надання екстреної медичної допомоги при кардіо-васкулярних, неврологічних захворюваннях, травмах, а також при надзвичайних ситуаціях з масовим ураженням постраждалих. У всіх цих випадках від якості і вміння роботи медиків на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах, а також від злагодженої роботи служб, що працюють на місці випадку, залежить кінцевий результат надання медичної допомоги. Обговорення сучасних стандартів надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному і ранньому госпітальному етапах є актуальною задачею української медичної спільноти. 

Учасники Всеукраїнської конференції ухвалили:

1.1. Схвалити заходи щодо подальшої розбудови єдиної системи надання екстреної медичної допомоги в Україні, продовжити аналітичну роботу по удосконаленню роботи служби екстреної медичної допомоги, оцінці її якості та внести пропозиції по її подальшому розвитку, зокрема щодо:

1.2. Оптимізації нормативно-правової бази регулювання діяльності єдиної системи надання екстреної медичної допомоги.

1.3. Визначення рівнів надання екстреної медичної допомоги у структурі сфери охорони здоров’я.

1.4. Визначення реальної потреби населення в екстреній медичній допомозі.

Рекомендувати Міністерству охорони здоров’я України:

2.1. Удосконалити нормативно-правову базу регулювання діяльності єдиної системи надання екстреної медичної допомоги.

2.2. Внести пропозиції щодо доповнень до Закону України «Основи законодавства про охорону здоров’я», у яких визначити рівні надання екстреної медичної допомоги у структурі сфери охорони здоров’я (фельдшерсько-акушерські пункти, амбулаторії сімейної медицини, фельдшерські і лікарські бригади ШМД, відділення невідкладної медичної допомоги “Emergency” тощо).

2.3. Врегулювати питання багатоканального фінансування єдиної системи екстреної медичної допомоги.

2.4. Переглянути оплату праці працівників системи екстреної медичної допомоги та вишукати можливість підвищення посадового окладу працівників та інших заохочувальних заходів та стимулів для роботи.

2.5. Переглянути протоколи проведення серцево-легеневої реанімації та інші протоколи з надання екстреної медичної допомоги, що затверджені наказом МОЗ України №24 від 17.01.2005 року «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Медицина невідкладних станів».

2.6. Адаптувати до реальних умов в Україні протоколи з серцево-легеневої реанімації Європейської Ради Реанімації 2010 року та затвердити відповідний уніфікований протокол.

2.7. Внести зміни до наказу МОЗ України №833 від 19.11.2009 р. «Про удосконалення системи підготовки з надання першої невідкладної медичної допомоги», зокрема щодо програми підготовки осіб, які не мають медичної освіти, І, ІІ, ІІІ рівнів, додавши до переліку знань, вмінь та практичних навичок володіння методикою автоматичної зовнішньої дефібриляції.

2.8. Розглянути питання щодо запровадження міжнародних стандартів управління якістю ISO серії 9001:2008 у єдиній системі надання екстреної медичної допомоги.

2.9. Сприяти створенню мережі Навчально-тренувальних центрів підготовки з надання екстреної медичної допомоги в структурі закладів охорони здоров’я України та у вищих медичних навчальних закладах.

2.10. Забезпечити правове врегулювання питань залучень обласними центрами екстреної медичної допомоги та медицини катастроф до надання екстреної та планової виїзної консультативної медичної допомоги спеціалістів обласних закладів охорони здоров’я або структурних відділень міських закладів охорони здоров’я, які виконують функції обласних. Для цього, зокрема, внести зміни до типового Положення про обласний заклад охорони здоров’я (міську клінічну лікарню, що виконує функції обласної) та типової посадової інструкції лікаря-ординатора обласної клінічної лікарні (міської клінічної лікарні, що виконує функції обласної), в яких зобов’язати лікаря-ординатора безвідмовно надавати екстрену та планову виїзну консультативну медичну допомогу.

2.11. Забезпечити створення в Україні на державному рівні інформаційного простору щодо здорового способу життя та профілактики серцево-судинних, судинно-мозкових та інших захворювань і травм.

2.12. Сприяти щорічному проведенню Національних, регіональних і обласних змагань бригад екстреної медичної допомоги та закріпити їх проведення на законодавчому рівні.

2.13. Створити багатопрофільні (авіа-, авто-, залізничні) реанімаційно-хірургічні бригади екстреної медичної допомоги.

2.14. Збільшити кількість годин, що виділені діючими навчальними планами і програмами підготовки лікарів з дисциплін: «Безпека життєдіяльності», «Медицина надзвичайних ситуацій», «Цивільний захист», «Екстрена і невідкладна медична допомога», «Екстремальна медицина».

2.15. Сприяти запровадженню в Україні підготовки лікарів, молодших спеціалістів з медичною освітою та осіб, що не мають медичної освіти, за сучасними міжнародними навчальними програмами підготовки ALS (Advanced Life Support), ILS (Immediate Life Support) та BLS (Basic Life Support) з видачею сертифікатів міжнародного зразка силами ВГО «Всеукраїнська рада реанімації (ресусцитації) та екстреної медичної допомоги».

2.16. Внести зміни до наказу МОЗ України № 484 від 07.07.2009 р. «Про затвердження Змін до Положення про проведення іспитів на передатестаційних циклах» в частині нарахування балів за проходження лікарями короткотривалих (6, 8, 12, 18, 24 год.) циклів-тренінгів підготовки з надання невідкладної медичної допомоги (включаючи і міжнародні курси) з урахуванням як тривалості, так і інтенсивності підготовки.

2.17. Сприяти створенню у вищих медичних навчальних закладах клінічних кафедр «Екстрена медична допомога і медицина катастроф».

Керівникам органів управління та закладів охорони здоров’я в регіонах:

3.1. Сприяти створенню навчально-тренувальних кабінетів на станціях швидкої медичної допомоги з метою впровадження систематичної практичної підготовки медичних працівників станцій з надання екстреної медичної допомоги. Оснастити навчально-тренувальні кабінети манекенами-тренажерами для відпрацювання практичних навичок, апаратурою та іншим сучасним наочним приладдям та обладнанням.

3.2. Ширше використовувати наявні можливості навчально-тренувальних центрів (відділів) обласних центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф для систематичної підготовки лікарів та молодших спеціалістів з медичною освітою (особливо відділень анестезіології та інтенсивної терапії, приймальних відділень, швидкої та невідкладної медичної допомоги) з сучасних ефективних технологій надання невідкладної медичної допомоги на місці пригоди, тактики у разі випадків з масовим ураженням.

3.3. Сприяти впровадженню на станціях швидкої медичної допомоги автоматизованої системи оперативного управління роботою бригад швидкої медичної допомоги.

3.4. Сприяти належному забезпеченню матеріально-технічної бази служби екстреної медичної допомоги для роботи у вогнищі з великою кількістю постраждалих (сучасні реанімобілі, транспортувальні дошки, шийні комірці, мішки для трупів, сортувальні талони).