Резолюція Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Інноваційні технології профілактики та лікування артеріальної гіпертензії в амбулаторно-поліклінічній практиці»

 

29-30 листопада 2012 року, м. Київ

Всеукраїнська науково-практична конференція присвячена проблемам профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні. Розглянуто наступні проблемні питання: артеріальна гіпертензія як основний фактор ризику ускладнень серцево-судинних захворювань, артеріальна гіпертензія із супутньою патологією, прихильність хворих на артеріальну гіпертензію до лікування, патогенетичні аспекти неврологічних ускладнень артеріальної гіпертензії, розробка локального протоколу медичної допомоги хворим з артеріальною гіпертензією, артеріальна гіпертензія і вагітність, рефрактерна артеріальна гіпертензія та її лікування, результати виконання наукових досліджень по профілактиці та лікуванню артеріальної гіпертензії та її ускладнень у Державній науковій установі «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами і провідних наукових центрах України.

В рамках конференції проведено майстер-клас «Алгоритм надання екстреної медичної допомоги хворим з ускладненою артеріальною гіпертензією за стандартами Європейської ради реанімації» за участю інструкторів Всеукраїнської ради ресуститації та екстреної медичної допомоги.

Учасники конференції, обговорюючи зазначені вище питання, відзначили, що в Україні триває процес впровадження іноваційних підходів для підвищення якості медичної допомоги хворим на артеріальну гіпертензію. Кабінетом Міністрів України видана Постанова від 25 квітня 2012 р. № 340 «Про реалізацію пілотного проекту  щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби  для лікування осіб з гіпертонічною хворобою». Основною метою зазначеного документу є  підвищення доступності для пацієнтів лікарських засобів, в першу чергу – для соціально-незахищених осіб, які страждають на гіпертонічну хворобу. Ефективність лікування кожного конкретного пацієнта значною мірою залежить від узгодженості дій лікарів первинної ланки та лікарів, які надають вторинну медичну допомогу. Цим забезпечується єдиний діагностичний і лікувально-профілактичний підхід. Такий підхід регламентовано Наказом Міністерства охорони здоров’я України N 384 від 24.05.2012 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при артеріальній гіпертензії».

Важливе значення має розробка в закладах охорони здоров’я локальних протоколів медичної допомоги (клінічних маршрутів пацієнтів) на основі Уніфікованого клінічного протоколу первинної, екстреної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги “Артеріальна гіпертензія”, відповідно до Уніфікованої методики з розробки клінічних настанов, медичних стандартів, уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги, локальних протоколів медичної допомоги (клінічних маршрутів пацієнтів) на засадах доказової медицини, затвердженої наказами Міністерства охорони здоров’я України та Національної академії медичних наук України від 19.02.2009 № 102/18 та від 3.11.2009 № 798/75.

Досвід Державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами щодо розробки та впровадження локальних протоколів медичної допомоги хворим на артеріальну гіпертензію засвідчив підвищення ефективності медичної допомоги цій категорії пацієнтів значною мірою завдяки розробленим і впровадженим підходам залучення лікарів і молодших спеціалістів з медичною освітою до вирішення цієї проблеми. Позитивною є оцінка пацієнтами «Інформаційного листа для пацієнта з артеріальною гіпертензією» та інформаційного блоку «Довідник пацієнта» на веб-сайті установи.

Упродовж останнього десятиріччя інтенсивно розробляються та впроваджуються нові інноваційні технології лікування артеріальної гіпертензії, зокрема, з’являються нові комбіновані форми гіпотензивних препаратів, впроваджуються інвазивні технології (зокрема, транскатетерна денервація ниркових артерій в лікуванні резистентної артеріальної гіпертензії), удосконалюються підходи щодо лікування артеріальної гіпертензії різних категорій пацієнтів: вагітних, пацієнтів з коморбідними станами тощо. Особлива увага приділяється попередженню серцево-судинних та судинно-мозкових ускладненнь артеріальної гіпертензії.

Учасники конференції, обговорюючи зазначені вище питання, відзначили:

  • зростання показника виявлення хворих з артеріальною гіпертензією;
  • тенденції до зменшення показників захворюваності населення на мозковий інсульт та смертності від судинних уражень мозку;
  • покращення ситуації щодо контролю артеріальної гіпертензії серед населення;
  • покращення якості лікування артеріальної гіпертензії.

Водночас залишається чимало невирішених питань, зокрема:

  • медичними працівниками закладів охорони здоров’я, які надають первинну медичну допомогу, здійснюється неповною мірою оцінка серцево-судинного ризику, виявлення та корекція факторів ризику у хворих на артеріальну гіпертензію, недостатньо використовуються можливості немедикаментозного лікування;
  • відсутня належна пропаганда здорового способу життя та значення факторів ризику на державному рівні. Недостатньо залучаються до участі у заходах з профілактики артеріальної гіпертензії представники органів влади, освіти, промислового комплексу, тощо.

Учасники конференції вважають за доцільне:

Звернутися до Міністерства охорони здоров’я України з пропозиціями:

  1. Сприяти затвердженню Верховною радою України Державної програми « Здоров’я – 2020: український вимір».
  2. Під час перегляду Уніфікованого протоколу медичної допомоги пацієнтам з артеріальною гіпертензією врахувати особливості диференційованого лікування хворих із супутньою патологією.
  3. Продовжити роботу з удосконалення системи надання медичної допомоги хворим на артеріальну гіпертензію в умовах реформування галузі.

Рекомендувати органам управління охороною здоров`я в регіонах та керівникам закладів хорони здоров’я:

  1. Залучати до участі у заходах з профілактики і лікування артеріальної гіпертензії представників виконавчих органів влади, освіти, промислового комплексу, тощо.
  2. Проводити експертну оцінку ефективності лікування, моніторингу основних ускладнень артеріальної гіпертензії та втрат, пов’язаних з артеріальною гіпертензією.
  3. Формувати позитивну мотивацію у населення щодо необхідності профілактики і лікування артеріальної гіпертензії. Сприяти створенню інформаційного простору щодо здорового способу життя та профілактики серцево-судинних захворювань на державному рівні.
  4. Активно залучати медичних сестер, фельдшерів та працівників аптек до пропаганди серед населення медико-санітарних знань щодо виявлення, лікування та профілактики артеріальної гіпертензії.
  5. Сприяти об’єднанню зусиль лікарів терапевтів, кардіологів, невропатологів і сімейних лікарів у розв‘язанні проблем артеріальної гіпертензії та профілактики її ускладнень.

 
Рекомендувати науковим установам та вищим медичним навчальним закладам:

  1. Оптимізувати міжнародну співпрацю з питань вивчення факторів ризику гіпертонії та судинних розладів, розробку навчальних програм та внесення змін до навчальних планів підготовки лікарів на медичних факультетах вищих навчальних закладів.
  2. Разом з органам и управління охороною здоров’я в регіонах:

2.1. Забезпечити науковий супровід впровадження інноваційних технологій та програм профілактики та лікування артеріальної гіпертензії в амбулаторно-поліклінічній практиці.

2.2. Продовжити роботу з розробки та впровадження стандартизованих підходів надання медичної допомоги хворим на артеріальну гіпертензію (локальних протоколів медичної допомоги) у відповідності до нових Європейських та Американських рекомендацій. Сприяти розробці етапної медичної реабілітації хворих з артеріальною гіпертензією, удосконаленню лікування і реабілітації хворих з ускладненнями артеріальної гіпертензії, зокрема, з цереброваскулярною патологією та після гострого інфаркту міокарда та проведення реваскуляризації.

2.3. Забезпечити моніторинг епідеміологічної ситуації щодо артеріальної гіпертензії та факторів ризику її виникнення.

  1. Удосконалювати програми підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації медичних працівників закладів охорони здоров’я з питань профілактики та лікування артеріальної гіпертензії.

Резолюцію прийнято одноголосно.