РезолюцІя Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною «Сучасні мініінвазивні технології в хірургії та гінекології»

24-25 листопада 2011 року, м. Київ

Розробка і впровадження в клінічну практику в другій половині 80-х років минулого століття широкого спектру різноманітних ендоскопічних операцій практично у всіх хірургічних спеціальностях зробило без перебільшення революційний вплив на розвиток клінічної хірургії.

На сучасному етапі розвитку мініінвазивної ендохірургіі триває подальша розробка та впровадження в клінічну практику нових технологій, які дозволяють максимально знизити травматичність оперативного втручання та підвищити його ефективність одночасно із забезпеченням естетичного результату і достатнього рівня «якості життя». Однак, чимало аспектів цієї проблеми залишаються дискутабельними, розроблені недостатньо, потребують подальшого вивчення, узагальнення та впровадження в клінічну практику.

Актуальною проблемою є розробка стандартів виконання ендохірургічних операцій в умовах стаціонару короткострокового перебування. Скорочення термінів перебування в стаціонарі, поза сумнівом, дає вагомий економічний ефект. Разом з тим, це не повинно впливати на якість надання хірургічної допомоги пацієнту і основні показники результатів хірургічної діяльності. Є вкрай необхідною розробка і сувора регламентація ведення та обстеження хворого на всіх етапах лікування: до надходження, під час перебування і після виписки зі стаціонару короткострокового перебування.

Сучасне лапароскопічне обладнання та підготовлений належним чином професіонал дозволяють в абсолютній більшості випадків відмовитися від лапаротомії в гінекології. Найбільш ефективною визнана мініінвазивна хірургія у випадках непліддя та запальних захворювань. Особливу вагомість на сьогоднішній день набувають мініінвазивні втручання реконструктивно-пластичного напрямку, зокрема, органозберігаюча хірургія матки. У межах можливого наразі є інтраопераційна діагностика та хірургія лейоміоматозних вузлів будь-яких розмірів та їх видалення, що дозволяє зберегти та відновити репродуктивну функцію жінки. Широке застосування лапароскопічних технологій в гінекології на загальнодержавному рівні може позитивно впливати на демографічні показники.

Очевидним є те, що виконання складних ендоскопічних операцій, зокрема, симультанних, можливо тільки досвідченим хірургом, гінекологом, урологом, який пройшов підготовку з лапароскопічних технологій. Стає актуальним питання про виконання таких ендоскопічних втручань бригадою, до складу якої входить професіонал, що визначає показання і тактику операції, а також досвідчений ендоскопічний хірург який забезпечує належну якість її виконання. Видається можливим створення таких бригад в умовах багатопрофільного центру мініінвазивної хірургії, однак дотепер нормативи їх роботи не розроблені.

Важливою проблемою залишається подальша розробка і вдосконалення високотехнологічних ендоскопічних оперативних втручань на принципах доказової медицини і широке їх впровадження в клінічну практику. Актуальними є наступні напрямки: розробка і вивчення особливостей однопортових втручань, мініінвазивних технологій в лікуванні гриж живота, вивчення особливостей баріатричних операцій.

Актуальними є також наукові дослідження щодо ускладнень, які спричинені особливостями мініінвазивних лапароскопічних технологій.

Подальше вивчення цих питань може сприяти підвищенню ефективності мініінвазивних хірургічних втручань, що в цілому покращить результати лікування і якість медичної допомоги хворим хірургічного профілю.

 

Учасники конференції вважають за доцільне:

  1. Рекомендувати МОЗ України, органам управління охороною здоров`я в регіонах:

1.1. Продовжити роботу щодо удосконалення системи надання хірургічної допомоги хворим, зокрема, шляхом   наукової розробки принципів і стандартів діяльності хірургічних стаціонарів короткострокового перебування та широкого впровадження в практику як високоефективної форми надання медичної допомоги.

1.2. Сприяти організації хірургічних стаціонарів короткострокового перебування хворих на базі медичних закладів ІІІ рівня, як перспективної форми організації лікувальних установ, що дозволяє істотно розширити обсяг та якість спеціалізованої медичної допомоги населенню.

  1. Рекомендувати керівникам наукових установ, вищих медичних навчальних закладів, лікувально-профілактичних закладів:

2.1. Продовжити роботу щодо розробки і впровадження локальних клінічних протоколів по веденню хворого з хірургічною патологією, зокрема, із захворюваннями органів черевної порожнини, заочеревинного простору та малого тазу в умовах стаціонару короткострокового перебування.

2.2. Забезпечити удосконалення медичної допомоги хворим з комбінованою патологією органів черевної порожнини, за очеревинного простору та малого тазу в умовах стаціонару короткострокового перебування шляхом виконання при такій патології симультанних ендохірургічних операцій бригадою, до складу якої входить спеціаліст, який визначає показання і тактику операції, а також досвідчений ендоскопічний хірург, який забезпечує належну якість її виконання.

2.3. Сприяти удосконаленню медичної допомоги при жовчнокам’яній хворобі шляхом впровадження в практику хірургічного стаціонару короткострокового перебування технології «єдиний порт» як одного з мініінвазивних лапароскопічних втручань (з врахуванням особливостей і можливостей лікувального закладу подібного типу).

2.4. Сприяти впровадженню в практику хірургічних стаціонарів способу тотальної ендовідеохірургічної екстраперитонеальної пластики (ТЕР) для лікування хворих з паховими грижами, який відрізняється низьким ризиком інтраопераційних і післяопераційних ускладнень, високим ступенем надійності, раннім відновленням працездатності, відсутністю рецидивів при спостереженні упродовж 5 років і не поступається за ефективністю таким широко поширеним способам пахової герніопластики, як операції Ліхтенштейн і Corbit.

2.5. Визначити пріоритетним здійснення органозберігаючих лапароскопічних оперативних втручань у жінок репродуктивного віку, які страждають на лейоміому матки, що дозволяє зберегти репродуктивну функцію жінки та значно покращити якість її життя.

2.6. Сприяти подальшому впровадженню в лікувально-профілактичних закладах України методів баріатричної хірургії в комплексному лікуванні та реабілітації хворих з ожирінням, включаючи морбідне, що дозволить забезпечити ефективну високотехнологічну допомогу таким пацієнтам та підвищити якість їх життя.

2.7. Продовжити наукові дослідження щодо ускладнень, які спричинені особливостями мініінвазивних лапароскопічних технологій, та сприяти розробці і впровадженню клінічних протоколів надання медичної допомоги з використанням високотехнологічних мініінвазивних хірургічних технологій, що дозволяє максимально знизити ризик ранніх і пізніх післяопераційних ускладнень.

2.8. Сприяти проведенню спільних наукових досліджень з питань мініінвазивних технологій в хірургії та гінекології фахівцями провідних медичних науково-дослідних установ та вищих медичних навчальних закладів. Публікувати матеріали досліджень у спеціалізованих медичних та науково-популярних виданнях України.

2.9. Сприяти впровадженню рекомендацій конференції у педагогічний процес, особливо в післядипломній підготовці лікарів-хірургів та лікарів – гінекологів.

2.10. Сприяти міжнародній співпраці з вивчення проблеми сучасних мініінвазивних технологій в хірургії і гінекології та розробці відповідних навчальних програм.

Прийнято одноголосно.