Категорія: Наукові форуми

ПРОФІЛАКТИКА НЕІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ТА КЛІНІЧНІ АСПЕКТИ

РЕЗОЛЮЦІЯ

науково-практичної конференції

м. Київ, 2018 рік

Сьогодні в світі викликає занепокоєння масштабний тягар неінфекційних захворювань (НІЗ), що демонструє тенденцію до зростання і негативно впливає на охорону здоров’я суспільства в цілому та окремого громадянина, а також на перспективи розвитку економіки. Соціальний та економічний тягар зумовлений насамперед чотирма хворобами, які перебувають у центрі уваги держав – членів ООН: хворобами системи кровообігу, цукровим діабетом, новоутвореннями та хронічними респіраторними захворюваннями. Вони призводять до тривалої непрацездатності, зниження добробуту родин, а також до величезного навантаження на систему охорони здоров’я, що потребує додаткових фінансових  ресурсів.

Тягар НІЗ в Україні обумовлений високими показниками захворюваності та смертності, особливо серед осіб працездатного віку. За даними Державної служби статистики України, Центру медичної статистики МОЗ України та Національної академії медичних наук України, щороку НІЗ в Україні зумовлюють 86% летальних випадків.

Рівень смертності від захворювань системи кровообігу в Україні є одним з найвищих у Європі і становить 772,1 летального випадку на 100 000 чоловічого населення і 440,9 летального випадку на 100 000 жіночого населення. Майже 80 % загального числа померлих в Україні у віці понад 60 років припадає на хвороби системи кровообігу, новоутворення, хвороби органів дихання. Така ситуація впливає і на рівень середньої тривалості життя (за даними 2015 р. – чоловіки – 66,3 року, жінки – 76,3 року), що значно нижчий порівняно з іншими європейськими країнами.

Найкращі світові дослідження, які базуються на новітніх фактичних даних щодо соціальних детермінант і економічних аспектах громадського здоров’я і профілактики, свідчать, що НІЗ можна попередити шляхом впровадження належного підходу до охорони громадського здоров’я. Це передбачає визнання неперервності здоров’я населення, профілактику захворювань та санітарно-епідеміологічний нагляд, а також реалізацію орієнтованих на потреби різних груп економічно ефективних заходів у масштабах населення в цілому та щодо кожної особи зокрема.

Визнаючи незаперечну актуальність обговорених на конференції питань, зокрема інноваційних підходів до планування та проведення профілактичних заходів спрямованих на збереження здоров’я населення, виділення основних факторів ризику розвитку неінфекційних захворювань та формування груп підвищеного ризику розвитку НІЗ, запровадження профілактичного консультування на первинній ланці надання медичної допомоги, застосування телемедичних технологій, удосконалення до проведення вторинної профілактики та раннє виявлення хвороб системи кровообігу, онкопатології, хвороб органів травлення та хвороб органів дихання (які формують основний тягар НІЗ), учасники конференції пропонують:

  1. Схвалити науково-методичний та клінічний досвід впровадження у практичну діяльність лікарів первинної ланки надання медичної допомоги Державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами» (далі – ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС) організаційних заходів з профілактики НІЗ та формування індивідуальних профілактичних програм.
  2. Взяти до відома оприлюднену доповідачами інформацію щодо запровадження профілактичного консультування на первинній ланці надання медичної допомоги, застосування телемедичних технологій, удосконалення вторинної профілактики та раннє виявлення хвороб системи кровообігу, онкопатології, хвороб органів травлення та хвороб органів дихання (які формують основний тягар НІЗ), досвіду створення  та впровадження медико-технологічних документів.

Досвід ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС щодо розробки та впровадження локальних протоколів медичної допомоги хворим на артеріальну гіпертензію засвідчив підвищення ефективності медичної допомоги цій категорії пацієнтів значною мірою завдяки розробленим і впровадженим підходам залучення лікарів і молодших спеціалістів з медичною освітою до вирішення цієї проблеми.

Водночас залишається чимало невирішених питань, зокрема:

  • на даний час відсутні механізми планування профілактичних заходів на первинному рівні надання медичної допомоги населенню із врахуванням факторів ризику розвитку НІЗ (розробка індивідуальних профілактичних програм);
  • необхідним є запровадження управлінських механізмів мотивації медичних працівників до планування ними профілактичних заходів (за принципом «знизу-до-верху»);
  • медичними працівниками закладів охорони здоров’я, які надають первинну медичну допомогу, неповною мірою здійснюється оцінка серцево-судинного ризику, виявлення та корекція факторів ризику у хворих на артеріальну гіпертензію, ЇХС, цукровий діабет та ін., недостатньо використовуються можливості немедикаментозного лікування;
  • відсутня належна пропаганда здорового способу життя та значення факторів ризику на державному рівні. Недостатньо залучаються до участі у заходах з профілактики артеріальної гіпертензії, ІХС, ЦД, онкологічнх захворювань представники органів влади, освіти, промислового комплексу, тощо.

 

Учасники конференції вважають за доцільне:

  1. Звернутися до Міністерства охорони здоров’я України з пропозиціями:

1.1. Підготувати та затвердити документи, що регламентують систематизацію профілактичних оглядів населення шляхом впровадження нових сучасних технологій скринінгової діагностики, які довели свою медико-соціальну ефективність.

1.2. Впровадити постійно діючу систему соціологічних досліджень серед пацієнтів, лікарів загальної практики – сімейних лікарів, організаторів охорони здоров’я, забезпечити проведення періодичного контролю планування профілактичних медичних оглядів прикріпленого населення з подальшим аналізом отриманої інформації і прийняттям науково обґрунтованих управлінських рішень.

1.3. Врахувати результати моніторингу факторів ризику розвитку неінфекційних захворювань при перегляді медико-технологічних документів з надання медичної допомоги населенню, при розробці рекомендацій за нозологічним профілями.

  1. 2. Рекомендувати органам управління охороною здоров`я в регіонах та керівникам закладів хорони здоров’я:

2.1. Залучати до участі в заходах з профілактики і лікування артеріальної гіпертензії, ІХС, цукрового діабету, онкологічних захворювань   представників виконавчих органів влади, освіти, промислового комплексу, тощо.

2.2. Проводити експертну оцінку роботи з виявлення факторів ризику, стратифікації ризику та ефективності лікування, моніторингу основних ускладнень артеріальної гіпертензії, ІХС та втрат, зумовлених НІЗ.

2.3. Запровадити в практику охорони здоров’я програму профілактики та диспансерного спостереження шляхом забезпечення роботи медичних працівників на всіх рівнях  надання медичної допомоги в єдиному інформаційному просторі, визначення процедури оволодіння медичними працівниками сучасними інформаційними технологіями;

2.4. Здійснювати контроль якості планування та організації профілактичних медичних оглядів на первинній ланці надання медичної допомоги.

  1. Рекомендувати науковим установам та вищим медичним навчальним закладам:
    • Оптимізувати міжнародну співпрацю з питань вивчення факторів ризику розвитку неінфекційних захворювань, розробку навчальних програм та внесення змін до навчальних планів підготовки лікарів на медичних факультетах вищих навчальних закладів.
    • Разом з органами управління охороною здоров’я в регіонах:

3.2.1. Забезпечити науковий супровід впровадження інноваційних технологій та програм профілактики і лікування найпоширеніших неінфекційних захворювань на первинному рівні надання медичної допомоги із залученням фахівців регіональних Центрів громадського здоров’я

3.2.2. Забезпечити безперервне навчання лікарів та медичних працівників з базовою медичною освітою з питань профілактики НІЗ.

 

Директор ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС,

д. мед. н., член.-кор. НАМН України                                                          Д. Д. Дячук

Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні проблеми мініінвазивної хірургії»

16-17 листопада 2017 року відбулася науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми мініінвазивної хірургії»  (організатор – Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами).

Всього в  конференції взяло участь 225  учасників та гостей, в т.ч. 4 член-кор. НАМН України, 28  докторів медичних наук і 50 кандидатів медичних наук.

Серед учасників були представники закладів охорони здоров’я, наукових установ м. Києва та 15 регіонів України, а саме: Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Івано-Франківської,  Київської, Миколаївської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської, Черкаської, Чернігівської, Чернівецької.

На трьох пленарних засіданнях та двох секційних було заслухано 38 усних доповідей.

Матеріали конференції опубліковані в науковому журналі «Клінічна та профілактична медицина» – 2017, №3.


Резолюція

Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми мініінвазивної хірургії»

16-17 листопада 2017 р., м. Київ

Сучасні хірургічні технології досягли значних успіхів у своєму розвитку. Вони стали мініінвазивними, кровозберігаючими та органозберігаючими. Мініінвазивні методики хірургічного лікування забезпечують малу травматичність операційних втручань та, в більшості випадків, значно вищу прецизійність втручань. Це, в свою чергу, зумовлює зменшення кількості інтра- та післяопераційних ускладнень, мінімальні больові відчуття в післяопераційному періоді, значне скорочення термінів стаціонарного та амбулаторного лікування, тимчасової втрати працездатності, дозволяє більш широко впроваджувати стаціонарзамісні технології.

Актуальною проблемою сучасної хірургії є оптимізація діагностики і лікування передракових змін шлунково-кишкового тракту. Істотно підвищити ефективність діагностики і лікування передракових змін слизової оболонки стравоходу, шлунка, неоплазій кишечнику дозволило впровадження в клініку сучасного високотехнологічного малоінвазивного методу – внутрішньопросвітної ендовідеохірургії. Втім, сьогодні в світі немає одностайної думки з приводу оптимальних алгоритмів скринінгу, діагностики, малоінвазивного лікування передракових захворювань травного каналу, недостатньо вивчена ефективність новітніх ендоскопічних методів та їх можливе місце в загальному алгоритмі скринінгу та лікування.

Яскравим прикладом сучасних високотехнологічних втручань є ендовідеохірургія. ендовідеохірургічні технології широко використовуються в абдомінальній і торакальній хірургії, гінекології, урології. Проте серед хірургів відсутня єдина думка щодо показів і протипоказів до використання ендовідеохірургічних операцій при різних захворюваннях. Є лише поодинокі публікації результатів наукових досліджень, які стосуються порівняльної об’єктивної оцінки різних параметрів ефективності малоінвазивних технологій, чітко не  визначені переваги і недоліки цих методів у порівнянні з традиційними відкритими операціями. Тому розробка і впровадження інноваційних технологій мініінвазивних ендовідеохірургічних втручань, удосконалення методів ендоскопічної і морфологічної діагностики та вивчення їх ефективності є актуальним і практично значущим.

Мініінвазивні високотехнологічні методики зайняли чільне місце в арсеналі судинних хірургів. Подальше розширення показань до мініінвазивних втручань, поява нових матеріалів та технологій, активне впровадження гібридних технологій дозволить значно підвищити можливості надання допомоги пацієнтам, значно покращити безпосередні та віддалені результати лікування пацієнтів з патологією магістральних судин.

В межах конференції «Актуальні проблеми мініінвазивної хірургії»  проведено 5 пленарних засідань, на яких були обговорені проблемні питання відеоендоскопічної та морфологічної діагностики і мініінвазивного лікування передракових захворювань травного каналу, лапароскопічної та баріатричної хірургії, діагностики та хірургічного лікування патології сечовидільної та чоловічої репродуктивної систем, подальшого впровадження лапароскопічних та гістероскопічних технологій в гінекологічній практиці і репродуктивній медицині, актуальні проблеми судинної та серцево-судинної хірургії, а також сучасні аспекти організації надання висококваліфікованої та якісної медичної допомоги населенню України на різних її рівнях з використанням новітніх технологій та урахуванням викликів сьогодення.

Учасники Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми мініінвазивної хірургії» вважають за доцільне:  

  1. Звернутись до Міністерства охорони здоров’я України з пропозицією:

передбачити у клінічних протоколах та стандартах надання медичної допомоги населенню України можливості використання новітніх високотехнологічних методик діагностики та хірургічного лікування.

  1. Звернутись до керівників наукових установ та вищих медичних навчальних закладів з пропозиціями:
  • приділити особливу увагу розробці та активному впровадженню стаціонар-замінних технологій, які є менш затратним порівняно з стаціонарним лікуванням, що дозволить підвищити якість та наблизити спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу до пацієнтів.
  • продовжити роботу із удосконалення малоінвазивних методів хірургічного лікування та впровадження їх в клінічну практику установ;
  • активно використовувати при розробці та вдосконаленні існуючих алгоритмів і протоколів лікування пацієнтів новітні стаціонар-замінні технології, а також сприяти їх удосконаленню та адаптації до умов системи охорони здоров’я України;
  • розробити та впровадити програму скринінгу передракових захворювань і раку прямої кишки, а також критерії якості ендоскопічних гастроінтестинальних втручань на національному рівні;
  • розробити алгоритм диференційноїдіагностики різних типів зубчастих утворень слизової оболонки товстої кишки, що є важливим етапом у подальшому вивченні їх біологічнихі молекулярно-генетичних особливостей для розуміння патогенезу колоректального раку;
  1. Рекомендувати регіональним органам управління охороною здоров’я та керівникам закладів охорони здоровя:
  • рекомендувати використання шкали інтенсивності хронічного тазового болю та трансвагінального ультразвукового дослідження вен малого тазу в якості скринінгових методів діагностики синдрому тазового повнокрів’я, з подальшою консультацією гінеколога та ультразвуковим дослідженням органів малого тазу;
  • рекомендувати широке використання рентгенендоваскулярних та гібридних втручань на артеріях нижніх кінцівок, а також застосування одномоментної двоповерхової реваскуляризації стено-оклюзивного ураження артеріального русла нижніх кінцівок, що дозволяє розширити покази до реваскуляризації артерій (особливо у хворих на цукровий діабет) та достовірно покращити результати лікування у вигляді регресії ішемії, збільшенні дистанції безбольової ходи та збереження кінцівки;
  • рекомендувати в практику гінекологічних відділень та стаціонарів, а також жіночих консультацій, запропоновану модель організації гінекологічної допомоги з приводу міоми матки, що дозволить оптимізувати та покращити результати лікування на кожному етапі – від моменту звернення до повної реабілітації;
  • рекомендувати до включення в стандарти надання медичної допомоги хворим на доброякісну гіперплазію передміхурової залози комбінованого методу оперативного лікування шляхом поєднання лазерної вапоризації апаратом «DornierMedilasUrobeam» 940nm та монополярної трансуретральної резекції простати, в тому числі у пацієнтів, які отримують антикоагуляційну терапію з приводу супутніх захворювань;
  • сприяти подальшому впровадженню малоінвазивних хірургічних технологій в щоденну практику хірургічних, гінекологічних, урологічних, проктологічних, онкологічних стаціонарів;
  • активно впроваджувати в закладах охорони здоров’я стаціонар-замінні технології лікування пацієнтів, новітні малоінвазивні методи оперативних втручань та сучасні діагностичні алгоритми;
  • включити до локальних протоколів з лікування пацієнтів з виразковими гастро-дуоденальними кровотечами методи ендоскопічного гемостазу, які є економічно більш вигідними у порівнянні із оперативним втручанням;
  • з метою підвищення ефективності первинної та вторинної профілактики колоректального раку в роботу ендоскопічних кабінетів та відділень впровадити рекомендації адаптованих клінічних настанов з якості ендоскопічних гастроінтестинальних втручань;
  • впровадити використання шкали інтенсивності хронічного тазового болю та трансвагінального ультразвукового дослідження вен малого тазу в якості скринінгових методів діагностики синдрому тазового повнокрів’я, з подальшою консультацією гінеколога та ультразвуковим дослідженням органів малого тазу;
  • у пацієнтів із стено-оклюзивними ураженнями артеріального русла нижніх кінцівок, в тому числі хворих на цукровий діабет, впровадити застосування рентгенендоваскулярних та гібридних оперативних втручань на артеріях нижніх кінцівок;
  • впроваджувати в практику гінекологічних відділень та стаціонарів, а також жіночих консультацій, запропоновану модель організації гінекологічної допомоги з приводу міоми матки, що дозволить оптимізувати та покращити результати лікування на кожному етапі – від моменту звернення до повної реабілітації;
  • впровадити комбінований метод оперативного лікування хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози шляхом поєднання лазерної вапоризації апаратом «DornierMedilasUrobeam» 940nm та монополярної трансуретральної резекції простати, в тому числі у пацієнтів, які отримують антикоагуляційну терапію з приводу супутніх захворювань;

Науково-практична конференція «Рефлексотерапія, методи східної та західної медицини в медичній реабілітації»

28-29 вересня 2017 р. у м. Києві відбулася Ювілейна науково-практична конференція з міжнародною участю «Рефлексотерапія, методи східної та західної медицини в медичній реабілітації сьогодення», яка присвячена 40-річчю рефлексотерапії в Україні.

Організатори – Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика (кафедра сімейної медицини та амбулатоно-поліклінічної допомоги), ВГО «Українська Асоціація рефлексотерапії та медичної акупунктури» (УАРМА),», Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, ГО «Асоціація сімейної медицини».

Місце проведення:

28.09.2017 – Національна Наукова Медична Бібліотека (конференцзала,  м.Київ, вул. Толстого, 7).

29.09.2017 – Держана Наукова Установа «Науково-практичний Центр профілактичної та клінічної медицини» Державного Управління справами (актова зала, м. Київ, вул. Верхня, 5).

Відповідно до програми конференції були розглянуті найбільш актуальні питання рефлексотерапії, зокрема, акупунктури та споріднених методів Східної і Західної медицини в медичній реабілітації та профілактиці різних захворювань, а також застосування апаратних та інших немедикаментозних методів.  Обговорювалась роль рефлексотерапії в комплексному лікуванні хворих з найбільш розповсюдженою патологією в практиці роботи  сімейного лікаря, лікарів- невропатологів, педіатрів, ортопедів-травматологів.

Були проведені майстер-класи.

Конференція присвячена 40-річчю від впровадження рефлексотерапії в Україні. З цієї нагоди у перший день роботи конференції у приміщенні національної наукової медичної бібліотеки були представлені матеріали (фото, доповіді), які стосуються історичних аспектів розвитку рефлексотерапії  в Україні. Виставка працюватиме упродовж 2 тижнів.

У конференції брали участь також іноземні вчені, зокрема, з доповідями виступили проф. Йоханнес Хорн (Німеччина) та доктор В. Бобков (США).

Видано матеріалами конференції, які містять  статті, тези доповідей, лекції провідних вчених.

В перший день конференції (28.09.17) заслухано 19 доповідей, у другий (29.09.17) заслухано 4 доповіді та  проведено майстер-класи. Прийнято резолюцію конференції.

 

Всеукраїнська науково-практична конференція Артеріальні гіпертензії: терапевтичні, неврологічні та медико-соціальні аспекти профілактики і лікування

Матеріали конференції опубліковані в науковому журналі

«Клінічна та профілактична медицина» (електронне видання): 2017, № 2.

Адреса веб-сайту журналу:

www.cp-medical.com

 

РЕЗОЛЮЦІЯ

 

  Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю

«Артеріальні гіпертензії: терапевтичні, неврологічні  та медико-соціальні аспекти профілактики і лікування»

 27 квітня  2017 року, м. Київ

Всеукраїнська науково-практична конференція присвячена питанням профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні і розглянула наступні проблемні питання: артеріальна гіпертензія, як основний фактор ризику ускладнень серцево-судинних захворювань, артеріальна гіпертензія у поєднанні  з іншими хворобами, прихильність до терапії артеріальної гіпертензії, патогенетичні аспекти неврологічних ускладнень артеріальної гіпертензії, соціальні аспекти  артеріальної гіпертензії, удосконалення уніфікованого клінічного  протоколу медичної допомоги при артеріальній гіпертензії,  артеріальна гіпертензія і цукровий діабет,  рефрактерна артеріальна гіпертензія та її лікування, результати виконання наукових досліджень з профілактики і лікування артеріальної гіпертензії та її ускладнень в ДНУ «НПЦПКМ» ДУС і  провідних наукових центрах України.

Учасники конференції, обговорюючи зазначені вище питання, відзначили наступне:

В Україні триває процес впровадження іноваційних технологій і заходів для підвищення якості надання медичної допомоги хворим на АГ.  Ефективність  лікування кожного конкретного пацієнта і досягнення успіхів у контролю АГ серед населення країни в цілому значною мірою залежить від узгодженості дій лікарів первинної ланки та лікарів, які надають вторинну медичну допомогу, що забезпечує єдиний діагностичний і лікувальний підхід. Такий підхід   регламентовано Наказом Міністерства охорони здоров’я України N 384 від 24.05.2012 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при артеріальній гіпертензії». Важливе значення має  розробка в закладах охорони здоров’я локальних протоколів медичної допомоги (клінічних маршрутів пацієнтів) на основі Уніфікованого клінічного протоколу первинної, екстреної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги “Артеріальна гіпертензія”, відповідно до Уніфікованої методики з розробки клінічних настанов, медичних стандартів, уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги, локальних протоколів медичної допомоги (ЛПМД, клінічних маршрутів пацієнтів) на засадах доказової медицини.  Досвід  Державної наукової установи  «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами щодо  впровадження ЛПМД хворим на АГ засвідчив підвищення ефективності медичної допомоги цій категорії пацієнтів. Розроблені методичні підходи щодо залучення лікарів і молодших спеціалістів з медичною освітою до вирішення цієї проблеми. Пацієнти з АГ позитивно оцінили запровадження інформаційного блоку «Довідник пацієнта»  на веб-сайті установи.

На засіданнях підкреслено, що упродовж останнього десятиліття інтенсивно створюються та удосконалюються нові інноваційні технології  лікування артеріальної гіпертензії, зокрема, з’являються нові комбіновані форми гіпотензивних препаратів, оптимізується  лікування  резистентної АГ, удосконалюються підходи щодо лікування АГ пацієнтів з коморбідними станами тощо.

Особливу увагу приділено попередженню серцево-судинних та судинно-мозкових  ускладненнь артеріальної гіпертензії, чому безперечно   сприятиме, нещодавно прийняте, рішення Уряду України про реімбурсацію вартості гіпотензивних препаратів.

 Учасники конференції, обговорюючи зазначені вище питання, відзначили:

– зростання показника виявлення хворих з артеріальною гіпертензією;

– тенденції до зменшення  показників захворюваності населення на мозковий інсульт та смертності від судинних уражень мозку;

– покращення  ситуації щодо контролю артеріальної гіпертензії серед населення;

– покращення якості лікування артеріальної гіпертензії.

Водночас залишається ряд невирішених питань:

– недостатньо ефективною є  пропаганда здорового способу життя та значення факторів ризику на державному рівні. Рідко залучаються до участі у заходах з профілактики  АГ представники органів влади, освіти, промислового комплексу, тощо;

– медичними працівниками первинних структур охорони здоров’я не завжди проводиться оцінка серцево-судинного ризику та корекція факторів ризику у хворих на артеріальну гіпертензію, недостатньо призначається немедикаментозне лікування;

– недостатнім є медикаментозне забезпечення антигіпертензивними та ліпідзнижувальними  засобами;

 

Учасники конференції вважають за доцільне:

Рекомендувати органам управління охороною здоров`я  та закладам охорони здоровя в регіонах:

  1.  Залучати до участі у заходах  з профілактики і лікування АГ представників виконавчих органів влади, освіти, промислового комплексу, тощо.
  2. Удосконалювати роботу по введенню в стандарти діагностики і лікування артеріальної гіпертензії оцінки серцево-судинного ризику та акцентувати увагу лікарів при лікуванні хворих на артеріальну гіпертензію не тільки на рівень артеріального тиску, а також на варіабельність АТ, корекцію факторів ризику та інших серцево-судинних порушень.
  3. Ширше впроваджувати немедикаментозні методи лікування артеріальної гіпертензії.
  4. Забезпечити моніторинг епідеміологічної ситуації щодо артеріальної гіпертензії та факторів ризику її виникнення.
  5. Проводити експертну оцінку ефективності лікування, моніторингу основних ускладнень АГ та втрат, пов’язаних з артеріальною гіпертензією.
  6. Формувати позитивну мотивацію у населення щодо необхідності профілактики і лікування артеріальної гіпертензії. Сприяти створенню на регіональному рівні  інформаційного простору  щодо здорового способу життя та профілактики серцево-судинних захворювань.
  7. Активно залучати медичних сестер, фельдшерів та працівників аптек до пропаганди серед населення медико-санітарних знань щодо виявлення, лікування та профілактики АГ.
  8. Сприяти поєднанню зусиль організаторів охорони здоров’я, кардіологів, невропатологів, терапевтів і сімейних лікарів у розв‘язанні проблем артеріальної гіпертензії та профілактики її ускладнень.

 

Рекомендувати науковим установам та навчальним закладам:

  1. Оптимізувати міжнародну співпрацю в ділянці вивчення факторів ризику гіпертонії та судинних розладів, розробку навчальних програм, сприяти   внесенню  змін до навчальних планів підготовки лікарів на медичних факультетах вищих навчальних закладів.
  2. Забезпечити науковий  супровід  впровадження інноваційних технологій та програм профілактики та лікування артеріальної гіпертензії в амбулаторно-поліклінічній практиці.
  3. Продовжити роботу з  удосконалення  надання медичної допомоги хворим на АГ у відповідності до Уніфікованого клінічного протоколу первинної, екстреної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги.
  4. Сприяти розробці етапної медичної реабілітації хворих з артеріальною гіпертензією, удосконаленню  лікування і реабілітації хворих з ускладненнями АГ, зокрема,  з цереброваскулярною патологією та після гострого інфаркту міокарда, операцій реваскуляризації тощо.
  5.  Удосконалювати програми підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації медичних працівників  закладів охорони здоров’я з питань профілактики та лікування артеріальної гіпертензії.